Проблеми актуальної практики спадкування в зоні АТО

Деталі

Створено: Понеділок, 20 липня 2015, 15:01

Так влаштоване життя, що рано чи пізно більшості людей доводиться пережити смерть близьких. А для громадян, які проживають у зоні антитерористичної операції, або переселенців, крім горя від втрати родича, доведеться ще долати труднощі, пов'язані з юридичним оформленням спадщини.

У зв'язку із загостреною політичною ситуацією в зоні АТО оформити спадщину на непідконтрольній Україні території не те що клопітно, а просто неможливо. Це пов'язано з тим, що всі документи, видані органами влади невизнаних республік, не мають юридичної сили ні в Україні, ні у світі. Нотаріуси, які відіграють ключову роль у процедурі оформлення спадщини, здебільшого покинули зону АТО, а ті, які продовжують провадити діяльність, не мають доступу до державних реєстрів ще з червня 2014 року. Тому, ясна річ, ситуація вимагала врегулювання, що й було зроблено.

Так, 17 червня 2014 року наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено: 1) проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що нам цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть); 2) доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.

Повноваження щодо реєстрації актів цивільного стану було передано відділам державної реєстрації актів цивільного стану за межами непідконтрольних територій, тобто для отримання свідоцтва про смерть можна звернутися до будь-якого РАЦСу на території України. А нотаріальні дії щодо ведення спадкових справ могли вчиняти приватні та державні нотаріуси інших районів Донецької та Луганської областей, підконтрольних Україні.

Оскільки нововведення не вирішили проблем, пов'язаних із оформленням спадщини, 12 лютого 2015 року будо прийнято спеціальний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування". Закон доповнив ст. 1221 Цивільного кодексу України положенням про те, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Такий особливий випадок встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Так, було скасовано правило про прив'язку оформлення спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або розташування нерухомості. Тепер місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємців. Тобто спадкоємці можуть звернутися за власним бажанням до будь-якого нотаріуса на території України із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус на підставі такої заяви заведе спадкову справу, яку, у свою чергу, зареєструє в Спадковому реєстрі.

Важливо зазначити, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що спеціальні правила спадкування застосовуються в тому разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця був населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України. У зв'язку з постійною зміною обстановки спадкоємцям перед ініціюванням процедури слід звіритися з актуальним переліком таких населених пунктів.

Вищезазначені нормативні акти, безумовно, зробили позитивний внесок та посприяли можливості спадкоємців здійснювати свої спадкоємні права за місцем їхнього фактичного проживання. Однак все-таки проблеми залишилися.

Фактично процедура оформлення спадщини починається ще до подання заяви нотаріусу. Для початку спадкоємцям необхідно зібрати пакет документів, щоб мати підстави ініціювати відкриття спадкової справи. Ключовим документом для відкриття такої справи є свідоцтво про смерть спадкодавця. За нашим даними, такі свідоцтва на українських бланках зараз видаються на непідконтрольних територіях, але юридичної сили вони не мають з огляду на те, що не зареєстровані в українських реєстрах. Тому слід подбати про отримання довідки з медичної установи про смерть спадкодавця на території АТО та оформлювати свідоцтво про смерть вже в органах реєстрації актів цивільного стану на території України. Важливо простежити, щоб на довідці поставили українську печатку, інакше її не приймуть. Якщо ж довідку вже здано, і свідоцтво про смерть отримано на непідконтрольній території, то необхідно ініціювати судовий процес щодо встановлення факту смерті, що дозволить мати юридичну підставу для відкриття спадкової справи.

Не можна не згадати і про логістичні клопоти: вищезазначена довідка, паспорт, ідентифікаційний код, документи, які посвідчують спорідненість, документи на транспортні засоби, правовстановлюючі документи на нерухомість найчастіше перебувають у зоні АТО. Якщо за місцем останнього проживання спадкодавця не проживають інші родичі чи довірені особи, які зможуть організувати передання документів, то не виключено, що спадкоємці будуть змушені збирати документи самостійно в зоні АТО.

Важливо також діяти оперативно: якщо протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця не встигнути подати заяву про прийняття спадщини, то вирішувати питання доведеться в судовому порядку. Однак легковажно розраховувати на те, що в будь-якому разі в судовому порядку спадщину буде прийнято будь-коли, не можна, тому що існує безліч процесуальних нюансів, у тому числі докази, які можна не зібрати і зрештою втратити спадщину.

Поширеною проблемою є те, що ще до відключення реєстрів деякі спадкоємці встигли подати заяви про прийняття спадщини нотаріусу в зоні АТО. Правило про те, що тільки нотаріус, який відкрив спадкову справу, має право видавати свідоцтво про спадщину, не змінилося. Отже, для цієї категорії спадкоємців питання з оформленням спадщини залишилося в підвішеному стані. Дещо полегшується питання для тих, хто подав заяву нотаріусу, який згодом зі своєю конторою виїхав на територію, підконтрольну Україні, але це вже одиничні випадки. А здебільшого спадкоємці змушені реалізувати своє право на спадщину в судовому порядку. Необхідно зазначити, що терміни для отримання свідоцтва про право власності на спадщину чинним законодавством не встановлено. Тому важливо подати заяву про вступ у спадщину у встановлений законом термін, а вже безпосереднє оформлення можна залишити до кращих часів, якщо майно є нерухомим. Якщо ж майно рухоме (наприклад кошти в банку), то через півроку після смерті можна отримати на нього свідоцтво та, відповідно, розпоряджатися таким майном.

Складності виникають і з майном, право власності на яке вимагає перереєстрації. Так, наприклад, для оформлення права власності на транспортний засіб слід подати до МРЕО правовстановлюючі документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та фізично пред'явити сам автомобіль із номерними знаками, виданими на території України, який до цього потрібно вивести із зони АТО. На сьогодні не потрібна довіреність на керування транспортним засобом, тому лінію розмежування можна перетнути і на автомобілі, не оформленому на ім'я водія. Інша річ, що на такий автотранспортний засіб необхідно отримати перепустку, і саме з ъъ одержанням можуть виникнути складності.

• Попередня
• Наступна