Право власності на землю виникає з моменту держреєстрації

  • Друк
Деталі
Створено: Вівторок, 07 липня 2015, 18:40

Верховний Суд України надав правовий висновок щодо визнан­ня права власності на землю. Так, на спільному засіданні Судових па­лат у цивільних та господарських справах 24.06.2015 ВСУ ухвалив постанову у справі №6-472цс15, предметом якої був спір про ви­знання рішення селищної ради і державного акта на право влас­ності на землю недійсними та ви­знання права власності на земель­ну ділянку.

Суд зробив правовий висновок про те, що ст. 173 Земельного ко­дексу України визначено, що межа району, села, селища, міста, райо­ну у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відо­кремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до п. «б» ч.І ст. 12 Земельного України до повнова­жень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст нале­жить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб від­повідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 116 Зе­мельного України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної влас­ності за рішенням органів вико­навчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повно­важень, визначених цим Кодек­сом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю грома­дянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі зе­мельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 Зе­мельного України, сільські, селищ­ні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користу­вання із земель комунальної влас­ності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Оскільки зазначені норми вста­новлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власно­сті на земельну ділянку з обов'яз­ковим одержанням її власником державного акта на право влас­ності, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, безпідстав­но скасував рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19.06.2013 щодо визнання не­дійсним державного акта на пра­во власності на земельну ділян­ку з відміткою про перехід права власності.

Висновок суду апеляційної ін­станції, з яким погодився й суд ка­саційної інстанції, про неправильне застосування місцевим судом наве­дених норм матеріального права про те, що саме державний акт по­свідчує право власності на земельну ділянку після переходу її до відпові­дача на підставі договору купівлі-продажу, не визнаного судом не­дійсним, є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 125, ч. 2 ст. 126 Земельного України (у редакції, яка була чинною на час укладення договору купівлі-продажу) право власності на земельну ділянку ви­никає з моменту державної реє­страції цих прав. У разі набуття пра­ва власності на земельну ділянку за цивільно-правовою угодою воно посвідчується не державним актом, а відповідною цивільно-правовою угодою щодо відчуження земель­ної ділянки, укладеною в порядку, який установлено законом.

Вчинення у такому разі на дер­жавному акті (визнаному судом недійсним) відмітки про відчужен­ня земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу не змі­нює суті такого державного акта як недійсного.

Юридична газета. №27-28. – 7 липня 2015 року