Робочі будні нотаріуса у Донецьку

... На одній з центральних вулиць помічаю вивіску "Нотариус". Заходжу у відчинені двері. Приватним нотаріусом виявляється жінка похилого віку з волоссям попелястого кольору і сумним поглядом. Вона відмовляється називатися та забороняє вмикати диктофон. Каже, досі працює за українською ліцензією.

– Я опытный юрист и прекрасно понимаю, что новая власть – нелегитимна, – розповідає. – Осенью они угрожали мне, но потом перестали. Думаю, поняли, что им выгодно иметь несколько украинских нотариусов. Государственные нотариальные конторы закрылись, большинство частных – тоже. Все электронные реестры теперь закрыты для нас. Поэтому большую часть услуг мы оказывать не в состоянии. Но можем заверить копию документа. К примеру, если нужно вывезти ребенка из зоны АТО. За специальными бланками ездим на территорию Украины и покупаем. Выходит дорого и рискованно.

У кабінет заходить дівчина-помічниця. Запитує:

– Хотят две копии. Сколько?

– Ну, если одна копия у нас пять, то сколько будут стоить две?

Прошу пояснити, яким чином у Донецьку можна продати або купити нерухомість.

– Обеим сторонам нужно со всеми документами ехать на подконтрольную Украине территорию и там оформлять сделку. Но признает ли ее законной новая власть? – жінка розводить руками.

Прямую в загс. Маю доручення дізнатися, чи можна зараз отримати свідоцтво про народження або смерть.

– Конечно, мы можем выписать свидетельство, и даже на украинском бланке с украинской печатью – они у нас еще остались. Но в Украине эти свидетельства не будут иметь юридической силы. Ведь выписаны на территории, не контролируемой государством, – пояснює в кабінеті фахівець...

Олександр Михайленко
Gazeta.ua